24-25 ГРУДНЯ РІЗДВО БОЖИЧА КОЛЯДИ. СВЯТВЕЧІР

На Святий вечір уся родина і уся худоба мусять бути вдома, бо хто не буде — блукатиме цілий рік. До приходу Сонця-Коляди господарю треба встигнути в час сонячного сходу відчинити брами в клуні, сінешні двері, повідчиняти хліви, комори, стайні, обори та ворота на дорогу.

Разом з Колядою сходять по сонячному промінні на землю Бог урожаю Спас та Бог господарства Велес. Цієї чарівної пори прийдуть до хати й перебуватимуть у снопі-Дідуху аж до Щедрого вечора добрі духи-душі Дідів-Прадідів, опікуни нив та родин, тому на Святу вечерю і для них ставлять порожні миски так кладуть до них ложки. Те ж роблять для відсутніх живих. Усіх їх вітають люди, тварини, рослини, поля і ріки, ліси і гори — вся земля! Та особливо люди чекають на прихід Бога Коляди, провісника долі на весь наступний рік. Це він, Коляда-Сонце, мусить освітити й освятити усе господарство, увесь двір, усю землю.

У час "сходу" господиня повинна встигнути вийняти в печі узвар та кутю й поставити на лавки. Тоді ж виймає з печі книші, книшики, калачі та пісні пиріжки.

Кличем до початку Святої вечері є перша вечірня Зоря. Хто першим у родині побачить Різдвяну зірку, той буде щасливим цілий рік. Натхнені зоряним благословенням, усі вже викупані, причепурені, готові до врочистої події. У хаті чисто прибрано й помито, стіл святково застелений. На столі укладено тонкий шар сіна. Поверх першої скатертини, що для добрих духів, господиня стелить другу — для людей. У чотирьох кутках столу під скатертину господиня обов'язково кладе часник, промовляючи замовляння для очищення оселі.

Господар з господинею запрошують до господи найповажніших гостей:

"Пресвятеє Сонце, Місяцю ласкавий, зорі ясні, дощі рясні, йдіть до нас на Святу Вечерю — кутю їсти!"

Перший гостенько — ясне Соненько

Другий гостенько — ясний Місяченько,

Третій гостенько — дрібний Дощенько —

Сам милий Господь Бог.

Небесній тріаді господар облаштовує найпочесніше місце в хаті — покуття. Сонце завжди приходить в ризах, повних світла й тепла. Місяць опікується закоханими, тому дівчата звертаються до нього за допомогою, коли хочуть принадити до себе хлопців. Закликають до столу і нищівні сили. Мороза кличуть у вікно:

"Морозе, іди до нас вечерять, та не морозь ні телят, ні ягнят, ні гусей, ні курей". Швидко повечерявши, зараз хапають макогін, б'ють ним у святий стіл у своїй або сусідній хаті і проганяють Мороза:

"Іди, Морозе, на своє місце, щоб не був ти тут, повечерявши".

Господар кличе у двері чи вікно й інших гостей:

"Буйний вітре, палаючі Промені, люта Буре, лихе й зле — йдіть кутю їсти!"

Проказавши тричі, додає:

"Кличу вас! Не йдете, то не йдіть і на жито, пшеницю та всяку пашницю."

Поруч у кутку, ще до сходу сонця, ставлять і снопик жита — Дідух — та кладуть біля нього різні залізні речі, щоби захистити дім від злих сил. Ще з прадавніх часів зберігся звичай, коли господар ховався під час вечері за сніп і питався рідних:

— Чи бачите мене, діти?

Ті хором відповідали:

— Не бачимо!

На це господар відповідав:

— Дай Боже, щоб і другого року не видно було світу за стіжками, за копами та снопами!

У стайнях, оборах, хлівах, клуні, щоб ніяка нечисть не вступила у двір, до худобки та до людей, господар чаклував чарівним зіллям, сипав усюди в господарстві мак-видюк. Стелячи сіно чи солому, господар іржав конем, мукав коровою, бекав вівцею, щоб велася худоба, а в хаті на лавах затикав усі дірки — щоб так роти позатикало ворогам.

Біля снопа-Дідуха ставиться кутя. Кутя — їжа богів, їжа сонця праведного, святих та добрих душ покійників. Книші — теж хліб духів, хоча усе це споживається всіма: і богами, і духами, і людьми. Під час Святвечора п'ється вар, а зерно для куті береться зі снопа-Дідуха, щоб таким чином уся родина причастилася разом зі своїми предками. Біля снопа-Дідуха господиня кладе ще калач з дванадцятьма ріжками. Число дванадцять — божественне, тому на Святий вечір у печі розпалюють живий вогонь з дванадцяти полін, заготовлених дванадцять днів наперед. По всіх хатах цієї ночі горять свічки. Гасити свічку на Святий вечір не можна. Світильник на покуті освітлює дванадцять священних страв — жертовну трапезу на честь бога Коляди: кутю з медом, голубці, вареники, узвар, картоплю з товченим часником, ячмінну кашу, пироги з маком, варену кукурудзу та варені боби. Дванадцятиріжковий калач, як і дванадцять страв, — то все пам'ять про дванадцять священних ночей творіння Всесвіту; їх ставлять тому, що протягом року ясен-місяць оббігає землю дванадцять разів.

У день під Різдво постять, а тому на Святій вечері не повинно бути страв з животини. Єдине, що має бути на столі, — плоди та овочі, квіти і зерна, мед і питво, настояне на травах. У цей Святвечір усе живе повинно радіти златоликому новонародженому. Бог Коляда споглядає, щоб скрізь був повний порядок, бо це він разом з Богами урожаю і багатства піклується про ще більший урожай, а тому жодна худібка в цей вечір не повинна відчути бодай найменшої кривди. На Святвечір усю худібку господар повинен пригостити "святою вечерею" та благословити її хлібом. Опівночі на Різдво корови розмовляють між собою і скаржаться на господаря, якщо він зле їх доглядає. На честь породин сонця Коляди, Всебог поблагословив худобу раз на рік говорити, і почувши її скаргу, може покарати несумлінного.

Лише після всього цього, пильно причинивши двері, бо до кінця вечері ніхто не повинен виходити з хати, господиня накладає в миски страви. Після обов'язкової молитви до Богів і до світу Божого запрошуються на цю вечерю душі Дідів-Прадідів, і всі мовчки починають їсти святвечірні страви. На Святій вечері не можна ні розмовляти, ні вставати води напитися — інакше хотітиметься пити усі жнива. Після вечері діти починають колядувати, а мати дає їм за це гроші та цукерки. Під кінець уся сім'я співає колядки на честь Бога Коляди. Потім мати і батько виряджають дітей рознести трохи куті та інші дарунки до своїх родичів та близьких. Увечері приходять колядники й колядують надворі під вікнами, а в хаті бажають господарям щастя й здоров'я, "повні кошари й великі отари, телички й овечки, зеленого винця й красного молодця".

Світло, яке щороку врочисто дарує людям Коляда-Сонце, — то життєтворяща, всеперемагаюча могутня велич Бога, що й досі кличе з найвіддаленіших часів на Святу Вечерю, де двері для всіх відчинені, де столи для всіх прибрані, — вечеряти!

Джерело:

В.Войтович "Міфи та легенди давньої України"

yazichniku.ru

5 клас № 12 РИСУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ФОРМИ, ПОДІБНИХ ДО КУЛІ, ТА СКЛАДНОЇ ФОРМИ

5 клас

№ 12

РИСУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ФОРМИ, ПОДІБНИХ ДО КУЛІ, ТА СКЛАДНОЇ ФОРМИ

Мета: ознайомити учнів з правилами зображення кулі, циліндра та предметів кулеподібної, циліндричної та складної форми з урахуванням перспективних скорочень

Оснащення: будь-які графічні матеріали – принести олівці, аркуші паперу; репродукції творів графіки та живопису (на вибір учителя)

Тип уроку: комбінований урок

ХІД УРОКУ

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

•   3 якою наукою ви познайомилися на попередньому уроці?

•   Що таке перспектива? лінія горизонту?

• Предмети якої форми ви рисували на попередньому уроці? Предмети яких форм, окрім прямокутних, оточують нас у повсякденному житті?

3.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

У житті нас оточують предмети не тільки прямокутної, а й інших форм — циліндричної, кулеподібної, складної. Для того щоб зобразити такі предмети, необхідно бути дуже уважним та знати правила зображення таких предметів.

4.      ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Куля та циліндр належать до тіл обертання. Для того щоб правильно зобразити предмети циліндричної форми, необхідно знати правила зміни форми кола залежно від його розташування щодо лінії горизонту (вище, нижче, на лінії горизонту). Запам'ятайте: чим далі знаходитиметься коло від лінії горизонту, тим більше воно буде «розкрито» для спостерігача, а на лінії горизонту коло перетворюється на пряму лінію.

Навчальна вправа

Учитель. Зобразіть зміни кола залежно від його розташування щодо лінії горизонту. Для цього візьміть аркуш паперу, проведіть лінію горизонту, побудуйте зміни кола у перспективному скороченні. Виконання цієї вправи стане в пригоді для майбутньої роботи, коли ви зображуватимете циліндр.

Фізкультхвилинка

5.      ІНСТРУКТАЖ

Послідовність зображення циліндра

•   Передусім необхідно визначити розташування циліндра щодо лінії горизонту.

•   Визначити розміри циліндра та його пропорції (висоту та ширину).

•   Визначити вісь симетрії (циліндр має симетричну форму).

•   Перпендикулярно до осі симетрії необхідно побудувати вісі верхнього та нижнього овалів.

•   Відповідно до побудованих осей будуються верхній та нижній овали (пам'ятайте, що вони розташовані на різних відстанях від лінії горизонту).

•   Останнім етапом є світлотіньове моделювання форми.

Фізкультхвилинка

Учитель. А тепер навчимося правильно рисувати кулю, поверхню якої побудовано обертанням кола довкола осі. Куля має абсолютно симетричну форму (усі точки, що лежать на поверхні кулі, знаходяться на однаковій відстані від центра). Конструктивна будова кулі у перспективі не є складною, адже з усіх точок зору ми бачимо її контур у вигляді кола. Значно складніше виявити форму кулі засобами світлотіні.

Аналогічно будується будь-яка складна форма, але спочатку її необхідно розділити на прості форми. Кожна проста форма, яка є частиною складної, будується відповідно до законів лінійної перспективи. Необхідно постійно перевіряти пропорції кожної частини, порівнюючи їх одна з одною та з предметом узагалі.

6.      САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Рисування предметів циліндричної, кулеподібної та складної форми

7.      АКУТАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

·         Як змінюється коло залежно від відстані до лінії горизонту?

·         Як правильно побудувати циліндр?

·         Як правильно побудувати предмети складної форми?

8.      ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.    Підбиття підсумків

2.    Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: роздивитись удома, як оформлені улюблені книжки; принести альбоми, гуашеві або акварельні фарби, олівці, гумки.

3.    Завершення уроку

 ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Цікаво знати. Шедеври світового мистецтва

 Берлінгьеро Берлінгьері (?-1236)

На хресті  із Луккі, який зберігається сьогодні в музеї Вілла Гвиніджі, автор залишив напис «BERLINGERIUS ME PINXIT», тобто «Берлингериус меня написал».

Ім’я Берлінгьеро ді Міланезе, (Берлінгьеро-Міланець), було знайдено в документах, в записах 1228 року. В них повідомляється, Берлінгьеро з своїми синами Бонавентурой та Бароне, а також з іншими жителями Луккі з уклали мир з Пізанцями, притому ім’я Берлінгьеро написано «Berlingerius di Melanese il Maius», тобто написано «Berlingerius di Melanese il Maius», тобто «Берлінгьеро з Мілана в старший». В дослідників не було іншого вибору, крім як звести ці імена в одне ціле, тим більше що Бонавентруа та Бароне, сини Берлінгьеро, також були художниками, і про це збереглися свідчення.

Оскільки в середньовічній  Італії панувала патронімія, тобто, ім’я батька ставало прізвищем його дітей, то сини Берлінгьеро носили прізвище Берлінгьери, але прізвище самого Берлінгьеро нам середньовічні джерела не донесли. Можливо, що сім’я ді Миланезі веде своє походження  з Вольтери, так як в архівних документах цього міста був знайдений запис. В якій фігурує ім’я  Берлінгьеро.

Берлінгьеро ді Міланезе був засновником не тільки першої відомої а Тоскані художньої майстерні , але і відомий династії художників. Його сини Бонавентура, Бароне та Марко, працювали в майстерні батька. В архівних документах є свідчення, що Бароне в 1243 р. написав ікону для архидиакона Лукки, в 1256 р. розписав хрест для парафіяльної церкви Казабасчьяне, під Луккою. А в 1282 р. написав «Крест», «Мадонну» та «Св. Андрія» для церкви Сан Андреа в Луцці.

Діяльність майстерні Берлінгьеро не обмежувалася Луккою, із документів відомі замовлення  із Фучеккіо та Пешии, Ареццо і також болонії. Це означає, що майстерня користувалася популярністю та успіхом.

 Берлінгьеро ді Міланезе. "Хрест" Нац. музей Вілла Гвініджі. Сьогодні існують три підписані Берлінгьеро твори: «Хрест» в Нац. музеї Вілла Гвініджі; «Хрест» («Хрест з Фучеккьо») в музеї Сан Маттео, Піза; і залишок розписного хреста, що зберігається в приватній колекції. Решта робіт приписуються йому дослідниками за аналогією в це «Триптих» (Музей мистецтва, Клівленд); «Мадонна з немовлям» (Рейлі, Музей мистецтва Північної Кароліни); «Мадонна з немовлям» (або «Мадонна Стросса», Нью-Йорк, музей Метрополітен); фрагмент розписного хреста (Авіньйон, музей Пті Пале); фрагмент хреста (Ріо де Жанейро, Національний музей) і «Мадонна з немовлям» (Піза, Домський собор).

в творах Берлінгьеро відчувається переважно візантійський вплив. Але замітні його спроби дотримання візантійським зразкам, але вносить дещо своє.  Наприклад, в триптисііз Клівленда, іконографія яка заснована на візантійському прототипі «Богоматір Глікофілуса», видно бажання оживити, олюднити  фігурку Христа-немовляти. На «Хресті з Фучеккіо» не дивлячись на то, що цей хрест різновидність «Христа торжествуючий», образ Христа вже спотворений маскою мук, ніби напорозі майбутнє творіння Джунта Пізано.