неділю, 21 грудня 2014 р.

Цікаво знати. Культурні та національні традиції. АВТЕНТИЧНА УКРАЇНА

БЛУКАЮЧИ ПО ІНТЕРНЕТУ, ШУКАЮЧИ ЦІКАВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ СВОГО БЛОГУ Я ЗНАЙШЛА ДУЖЕ ЦІКАВИЙ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ. ПЕРЕГЛЯДАЮЧИ ЙОГО, Я ДИВИЛАСЯ НЕ ВІДРИВАЮЧИСЬ. ІНШИМИМ СЛОВАМИ - Я НЕ МАЮ СЛІВ.




ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ: «КОД НАЦІЇ»


Жанр: документальний
Країна: Україна
Рік: 2014
Тривалість: 69:03
Мова: українська
Телеканал / кіностудія: ТРК Україна
Режисер: Іларіон Павлюк

«Код нації» — це масштабне дослідження, котре з точки зору різних наук з'ясовувало, що таке українська нація і що допомагає українцям зберегти національну ідентичність. На замовлення каналу «Україна» проект зняли режисери-документалісти Іларіон Павлюк, Володимир Рибась та Олег Рогожа.

«Код нації» є не першим документальним проектом цих телевізійників, знятим на замовлення каналу «Україна». У 2012 році глядачеві було представлено дослідницький проект «ДНК. Портрет нації», а у 2013 році — «ДНК 2. У пошуках жінки».

Сюжет:

Іларіон Павлюк, автор документального проекту «Код нації»: «У нашому фільмі ми шукали унікальний ключ до розкриття таємниці українців — того, що саме робить нас народом зараз, і дозволяло тисячоліттями переживати негаразди, які стирали з мапи цілі країни. Ми хочемо не просто показати українцям, чим саме відрізняємося від інших націй, але й проаналізувати нашу ментальність. Ми розповімо, де саме прошитий таємничий алгоритм, який робить нас усіх українцями. І цей алгоритм ми умовно назвали «кодом нації». 










Цікаво знати. Культурні та національні традиції. АВТЕНТИЧНА УКРАЇНА


 21-22 ГРУДНЯ  «КАРАЧУН». ДЕНЬ ЗИМОВОГО СОНЦЕСТОЯННЯ

«Стояше вся осенина дъждева отъ Госпожина дни до Корочуна»

У річному циклі зимових святкувань найголовнішим українським родинним, громадським і культовим святом було свято “Корочуна”. Астрономічно припадає на 21 грудня о 23:03.

Назву Корочун (коротун, калатун, колотун) трактують по-різному, зокрема “як свято дня, що ступнево збільшується (ніч скорочується), як назву сонячних променів, що входять з цього часу під земну кору”. На думку К.Сосенка, вірування у Корочуна сягають культу сонця, поширеного в українських віруваннях. Святкування Корочуна-Різдва відбувалося з початку грудня до 7 січня. Це Свято Новоліття — кінця і початку літочислення.

З 21 на 22 грудня найдовша ніч в році — чаклунська, містична ніч Корочуна, а на ранок — з'являється нове, “ніби заново народжене” Яр-Сонечко — зимове Новоліття, починається Нове Коло — день починає потихеньку додаватися, починається свято Коляда (деякі Роди святкують як Корочун) — це Білі святки і приурочені вони до Зимового сонцестояння — з 22 грудня.

Прадавня назва зимового сонця Корочун є в українців, в словаків, в росіян, в румунців, в угорців, в молдаван, в болгар та ін. Вважають, що Корочун — це назва слов'янського Бога Зими, смерті Сонця. Дослівно цю назву можна пояснити і як короткий день, тобто Бог найкоротшого дня у році. Поступово в народній свідомості Карачун зблизився з Морозом, який сковує холодом землю, ніби занурюючи її у смертний сон.

Зимове сонцестояння вважається початком астрономічної зими. Сонце “стоятиме” впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”), а потім почне поступово підніматися над горизонтом — його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати. Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження Сонця — або Різдво Божича Коляди. Божич — це молоде Сонце.

Закінчується Корочун — найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв — за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: «Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте». У цю святу ніч душі предків, символічно втілені в дідухові, злітаються до своїх родів.

Особливою владою наділялися в цей час темні сили, які дуже близько підступали до світу живих. У цей день люди повсюдно розводять вогонь, палять багаття — допомагаючи тим самим відродитися Сонцю. Так людина усвідомлює себе частиною Природи і бере посильну участь в процесах, що відбуваються в ній.

На третій день після відродження Сонця, коли прибуток сонячних хвилин стане найбільш помітний (“Cонце набере сили”), народ святкує Коляду — це день народження нового Сонця.

Календарно-обрядові звичаї в давні часи суворого узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

«Ось і прийшов Карачун Зимі! Сонце на Літо, а Зима на Мороз повернулись!»

Джерело: Войтович. Зимовий цикл народної обрядовості











Цікаво знати. Шедеври світового мистецтва

Ванесса Белл


1879 р. народилася в сім’ї літератора Лесли Стівена і  його дружини Джулії Дакворт.

1894 р. бере перші уроки малювання.

1895 р. смерть мами.

1896 р. відвідує заняття в художній школі Південного Кенсінгтона.

1901 р. вступає до школи живопису при Королівській Академіїї.

1904 р. смерть батька. Разом з сестрою, Вірджінією та братами Тобі та Адрианом подорожують по Європі. В Парижізнайомиться із своїм майбутнім чоловіком, Клайвом Беллом. Після повернення в Лондон поселяється разом із сім’ю в Блумсбері.

1905 р. початок «четрегових» вечорів у будинку в Блумсбері . Організовує П’ятничний клуб.

1906 р. від тифу помирає Тобі.

1907 р. виходить заміж за Клайва Белла.

1908 р. зявляється на світ старший син, Джуліан.

1910 р. народжується другий син, Квентін.

1911 р. початок роману з Роджером Фраєм.

1912 р. Вірджинія Стивен виходить заміж за Леонарда Вулфа, сім’я переїзжає в орендований ними Ешем-хаус в Сусексі   .

1914 р. зайомится зв Парижі з Пабло Пікасо, початок роману з Дунканом Грантом.

1918 р. народжується донька Анжеліка.

1922 р. персональна виставка в Незалежній галереї.

1937 р. в Іспанії загинув Джуліан, старший син.

1939 р. переїжджає на постійне проживання в Чарльстон.

1941 р. самогубство Вірджінії Вулф.

1961 р. помирає в Чарльстоні.


Хризантеми (1920)

Яблука Будинок 46 на Гордон-сквер (1909-10)

Інтер'єр зі столом (1921)

Ставок в Чарльстоні

Троянди в китайській вазі (1947)

Портрет Айріс Три (1915)

Портрет Вірджинії Вулф в шезлонгу (1912)

Портрет Девіда Гарнета

Портрет Леонарда Вулфа

Портрет місіс Грант (1934)

Портрет місіс Сент-Джон Хатчінсон (1915), Галерея Тейт, Лондон

Розписна ширма (1913)

Малюнок для тканини (1913)

 Натюрморт з глечиком (1931-32), Міський музей, Бредфорд

Натюрморт на розі камінної полиці (1914), Галерея Тейт, Лондон

Останній автопортрет в Чарльстоні

Паперові квіти в пляшці

Пляж в Стадленде (бл. 1912), Галерея Тейт, Лондон

Генрієтта і Джуліан у садового ставка в Чарльстоні

Жінка в хутрі

Кухня в Чарльстоні (1943)

Майстерні Омега

Абстракції

Бесіда в Ешем-хаусі (1912), Мистецька збірка університету, Хол

Відкриті двері (1926)