ВИХОВАННЯ В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ШАНОБЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО
ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
В умовах становлення незалежної Української держави одним
із головних завдань є відродження та розбудова національної системи
освіти. Завдання, що постають з Державної національної програми «Освіта»
(Україна ХХІ століття), передбачають подальший перспективний пошук шляхів
розвитку школи, поліпшення підготовки молоді до трудової діяльності з
використанням сучасних досягнень психолого-педагогічних наук, залучення учнів
до вивчення декоративно-вжиткового мистецтва, створення умов для включення його
у трудову діяльність.
Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє
вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності,
культурного та духовного відродження українського народу.
Серед стратегічних завдань реформування освіти в
Українській державі – виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до
народних традицій і звичаїв, державної і рідної мови, національних цінностей
українського народу та інших народів і націй. Не слід забувати також і про
виховання творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я,
забезпечення пріоритетності розвитку людини та відтворення і трансляцію
культури та духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків.
Національне
та естетичне виховання,
які вважаються компонентами освіти і охоплюють усі складові її системи, та художнє навчання учнів є соціальними замовленнями нашої
держави. Кінцевою метою навчання і виховання є гармонійний розвиток особистості, формування людини, яка б
не була відірваною від національних джерел і змогла б стати гідним членом
суспільства, відчувати себе часткою нації. Тому соціальне замовлення пред'являє
особливі вимоги до підготовки школярів, і одна з умов виконання цих вимог – творчість учителя. Реформування
освіти грунтується на використанні досвіду передових новітніх педагогічних технологій, інновацій в праці вчителя.
Історичний досвід українського
народу має яскраве втілення в етнохудожніх цінностях, традиціях естетичного
освоєння навколишньої дійсності. Все це зобов’язує національну школу активно використовувати естетико-виховний
потенціал народного образотворчого мистецтва, навчати молоде покоління на
прикладі високих духовних традицій та цінностей, що своїм змістом, формою і
функціями відтворюють прекрасне у житті і мистецтві.
Засобами образотворчого мистецтва
формують морально-естетичні та вольові якості особистості – це працелюбність,
смак, активність, самостійність, толерантність тощо. Кожне заняття, урок
розглядаємо як явище культури. Загалом мистецькі дисципліни формують
універсальні якості людини. У концепції художньо-естетичного виховання учнів у
загальноосвітніх установах обґрунтовується
“ цілісна духовно світоглядна модель навчання, виховання і розвитку
особи учня засобами мистецтва ”. В
процесі сприйняття творів народного мистецтва та практичної художньої
діяльності формуємо в учнів особово-ціннісне ставлення до мистецтва, розвиваємо
загальні і спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулюємо творчий
потенціал особи, виховувати потребу в художньо-мистецькій самореалізації та
духовному самовдосконаленню.
Творчий успіх – це кропітка
праця. У процесі творчої праці пробуджується інтерес та потреби розвивати свої
творчі можливості. Все це формує естетичне середовище, культурну атмосферу
життя людини, створює гармоніюю.
Аналіз
теоретичних досліджень свідчить, що проблема виховання національної
самосвідомості учнів досліджувалася різними авторами. Так, у ряді наукових робіт відображено важливі аспекти означеної
проблеми: психологічні чинники генезису національної свідомості особистості (А. Березін), теоретико-методичні засади та педагогічні
умови формування національної самосвідомості (В. Борисов,
А. Фрідріх), засоби та умови виховання
національної самосвідомості учнів різного віку (Р. Береза, О. Білас,
Г. Гуменюк, І. Єгорова,
Р. Осипець, В. Чорнобай),
формування національної самосвідомості у творчій спадщині видатних українських
діячів культури та освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Н. Мещерякова). Проблемі
становлення національної самосвідомості та національного виховання сучасної
молоді в умовах розбудови української державності присвячені наукові
дослідження М. Боришевського, О. Вишневського, П. Ігнатенка, Н. Кузьменко, В. Постового, О. Сухомлинської та ін. Питання змісту виховання національної
самосвідомості викладені у працях Г. Ващенка, О. Докукіної, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, Д. Тхоржевського, П. Щербаня. Окремі
аспекти і напрями позашкільної освіти і
виховання, проблеми організації виховного процесу в позашкільних навчальних
закладах розкрито в роботах О. Биковської, В. Вербицького, Т. Гавлітіної, Л. Ковбасенко, О. Литовченко, В. Мачуського, Р. Науменко, В. Редіної. Розглядаючи фундаментальні положення психолого-педагогічної
науки, я спиралася на праці І. Беха, В. Рибалки, Г. Пустовіта, А. Сиротенка, Т. Сущенко. образу, що забезпечує формування творчої
особистості.
Працюючи над проблемним питанням
«Виховання в учнівської молоді шанобливого ставлення до
традицій, звичаїв та обрядів українського народу на уроках образотворчого
мистецтва» ставлю перед собою такі завдання:
·
забезпечити засвоєння дітьми знань з
історії українського народу, народних та родинних традицій, обрядів, звичаїв,
народного мистецтва;
·
ознайомлення з кращими зразками сучасної
культури, мистецтва;
·
допомогти кожній дитині реалізувати свої
здібності;
·
формувати вміння вчитися, застосовувати
набуті знання в подальшому житті;
·
створити умови для розвитку духовно
багатої , творчо мислячої особистості;
·
виховувати почуття прекрасного, розуміння народного
мистецтва та поваги до національної спадщини.
Підвищуючи
свій професіоналізм, керуюсь широким спектром сучасних інноваційних проектів,
ідей, напрямків, використовую найефективніші освітні технології, впроваджую
новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, розвивають логічне
мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів.
У своїй роботі з учнями застосовую елементи
педагогічних технологій:
·
проблемного
навчання;
·
інтерактивних;
·
комп’ютерних;
·
ігрових.
Специфіка предмета
«Образотворче мистецтво» дозволяє широко використовувати інтерактивні
методи та нестандартні форми
організації уроку, які
дають змогу підвищити ефективність засвоєння
знань, поліпшити контроль
над виконанням завдань, викликати
у дітей інтерес до навчання.
Для
ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого
мистецтва планую свою роботу, щоб:
·
дати учням
завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати
самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи
або довкілля;
·
на одному
занятті можна використовувати один, максимум — два інтерактивні методи, а не їх
калейдоскоп;
·
дуже важливо
провести спокійне глибоке
обговорення за підсумками
інтерактивної вправи;
·
визначити хронометраж,
ролі учасників, підготувати запитання й
можливі відповіді, виробити
критерії оцінки ефективності
заняття;
·
передбачити різноманітні
методи для привернення
уваги учнів, налаштування їх
на роботу, підтримання
дисципліни; цьому, зокрема, можуть
сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у
групах тощо.
На уроках
образотворчого мистецтва знайомлю учнів з видами декоративно-ужиткового
мистецтва. Ці види найбільше нас знайомлять з традиціями, звичаями та культурою
українського народу. До цих видів належать:
·
розпис
·
народне
малярство
·
витинанка
·
писанкарство
·
гончарство
·
вишивка
Так само велику роль приділяю
символам у
декоративно-ужитковому мистецтві:
·
геометричним
·
рослинним
·
християнським
·
символам сонця
·
тваринним
Починаючи
урок, маю на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи
іншої теми, тому
звертаюсь до життєвого
досвіду учнів, до знань,
набутих на попередніх
уроках. На етапі
актуалізації опорних знань використовую
такі методи як
«Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного
куща, «Так—ні», використання
сигнальних карток.
«Так—Ні»
Розгляньмо застосування
гри «Так—ні» на
уроці з теми «Орнаментальна композиція»
(5-й кл. «Декоративно-ужиткове мистецтво»). Ховаю
зразок або фото виробу з декоративно-ужиткового
мистецтва і пропоную учням відгадати,
про що йтиме мова на уроці,
ставлю запитання, які
вимагають від учнів
тільки відповіді «так» чи «ні».
Учні
можуть ставити такі запитання:
·
Це твір декоративно-ужиткового
мистецтва (вишивка, писанка, кераміка...)?
·
Це об'ємний
виріб?
·
Це елемент
одягу?
Якщо знайдено
учнями відповіді, показую
класу зразок і оголошую
тему уроку. Цей
прийом може пов'язувати
розрізнені факти, систематизувати наявну
інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Асоціації.
Побудова «Асоціативного куща»
Цей
метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та
сформулювали засвоєні раніше
знання з теми, запропонованої вчителем.
Дані відповіді у
формі коротких тез записуюю
на дошці навколо
розглянутого поняття чи
явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів
і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.
Швидко перевірити
рівень засвоєння знань
учнями всього класу дозволяє використання
сигнальних карток. Цей метод можна
використовувати майже на всіх уроках з теми
декоративно-ужиткового мистецтва. Кожен
учень отримує картки двох видів для відповідей «так»
і «ні». Висловлюю свої твердження.
Якщо діти погоджуються
або не погоджуються з ним, то сигналізую відповідною
карткою. Таку систему також можна використовувати, коли
учням із двох
запропонованих відповідей
потрібно вибрати правильну.
Значно
підвищити рівень засвоєння
учнями навчальної інформації дозволяє
використання таких методів: робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція»
(«Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін
інформацією.
«Експедиція»
У 6-му класі на уроці з теми «Мистецтво
оформлення театральної вистави. Різдвяний вертеп» я використовую такий
метод, як «Експедиція» («Експедиція в часи
створення перших театрів»). Заздалегідь утворені учнівські групи отримують
маршрути експедиції та матеріали для опрацювання: фото театрів зображень,
матеріали енциклопедій
та підручників з мистецтва та історії, статті, карти місць розташування театр.
«Подорож»
Навчальний матеріал з теми
«Писанкарство» (5-й кл.)
учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по
рідному краю. Учні об'єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів
досліджуваної проблеми, готують виступи.
«Історики» повідомляють про час
та умови виникнення театрів.
«Народознавці» готують виступ про
види театрів
«Краєзнавці» розповідають
про вертепи різних регіонів
України.
«Мистецтвознавці» ознайомлюють із
героями вертепів
Оформлення опрацьованих
матеріалів може бути
виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в довідник
або брошуру «Різдвяний вертеп».
«Мозкова атака»
При застосуванні цього методу під
час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з декоративно-ужиткового
мистецтва спонукаю учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання
(проблему для обговорення): чи одне й те саме — килимарство й
ткацтво?
Думки учнів та висунуті ними ідеї
записують на дошці.
Висунуті ідеї уточнюю й
доповнюю, разом з учнями
систематизую інформацію щодо
особливостей килимарства і ткацтва. Результати такого дослідження
«повертаю» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над
ілюструванням літературного твору.
«Прес-конференція»
«Прес-конференція» —
це рольова імітаційна
гра. Для проведення уроку
у формі прес-конференції ділю
клас на групи «консультантів» (заздалегідь
підготовлених учнів) та
«репортерів» (учнів, які готують
питання з даної
теми з метою
отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під
час пояснення питання композиції.
«Консультанти» опрацьовують матеріал: види орнаментальної композиції + приклади
декоративно-ужиткових творів..
Схема аналізу.
·
«Репортери» ставлять свої запитання з
метою отримання від «консультантів» якнайповнішої інформації.
·
«Репортери» в ході уроку складають
наукові статті, що розкривають питання композиції.
Завдання для
всіх учнів: створити
орнаментальні композиції з геометричних фігур (набори); робота в
парах.
Обмін інформацією
У формі обміну інформацією можна
провести фрагменти уроку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої
самостійної підготовки учнів. За
1—2 тижні до
уроку учням даю
завдання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи
іншій формі було висвітлено
тему уроку; продумати
і запропонувати план вивчення
даного питання на
уроці; відібрати матеріал
для свого виступу і
розрахувати його на
1—5 хв (за
вказівкою вчителя). Бажаючі
можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, малюнки, таблиці,
карти місцевості, відомості про декоративно-ужиткове мистецтво. Для бажаючих
проводжу консультації. Даю також
інформацію з даної теми.. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в
якій дану тему розкрито найповніше.
Одне з головних завдань, які стоять перед мною, — добре організувати
обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми»
книгами, подбати про дотримання
регламенту, виділити істотну,
актуальну і нову інформацію.
Результати такого
виду навчальної діяльності
можна представити у вигляді
«Дерева декоративно-ужиткових
мистецтв». Наприклад, на уроці,
присвяченому вивченню історичної
спадщини, «Дерево мистецтва»
матиме таку схему
(на дошці прикріплюю портрети майстрів, репродукції
виробів або фото матеріалів, з яких виконано виріб, карту).
Для того,
щоб дати змогу
учням висловити свої
думки та передати враження
від сприймання творів
декоративно-ужиткового мистецтва, використовую
такі методи: «Світська
розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».
«Світська розмова»
Учні в парах аналізують твір з
точки зору емоційно-смислового задуму
композиції, колориту, засобів
вираження, визначають
приналежність твору до
відповідного стилю, дають
характеристику епохи. Репліки
учні можуть починати словами:
«Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі
під час бесіди, то вчитель може запропонувати їм опорні фрази, записані на
дошці або на картках:
·
перед нами виріб виконаний з ...
·
які кольори використав майстер при
виготовленні ..
·
чітко виділено композиційний центр у ...
«Мікрофон»
На уроках, що містять такий вид
діяльності як сприйняття творів мистецтва,
ефективне використання методу
«Мікрофон». Такий спосіб вираження
своїх думок дає
кожному змогу сказати
щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.
Вирішення завдання
перевірки та зміцнення
знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи
вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель».
Контрольні уроки
мають теж
чималий спектр —
конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.
«Навчаючи вчуся»
Метод використовую під час
узагальнення та закріплення вивченого та завершення роботи з
теми.
Мета: дати учням змогу взяти
участь у навчанні й передачі своїх знань
однокласникам. Використання цього
методу дає загальну картину понять
і фактів у
мистецтві, викликає певні
запитання й підвищує інтерес.
Порядок проведення:
·
підготовляю картки з фактами, що
стосуються теми, по одній на кожного учня;
·
роздаю по одній картці кожному;
·
упродовж кількох хвилин учні читають
інформацію на картці;
·
після того як учні прочитають
інформацію, пропоную їм ходити по
класу, ознайомлюючи зі
своєю інформацією інших однокласників;
·
учень
може одночасно розмовляти
тільки з однією
особою.
Завдання полягає в тому, щоб
поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня:
·
після того як учні завершать цю вправу,
пропоную їм розповісти що-небудь із того, про
що вони дізналися від
інших. Відповіді можна записувати
на дошці.
Розглядаю застосування методу «Навчаючи
вчуся» на уроці з теми «Культурні та
національні традиції. Дизайн середовища. «Традиційне українське житло»» (7-й
кл.). Під час підготовки до
уроку допоможе наступна
інформація, оформлена у вигляді
карток.
Картки містять інформацію про вимоги до традиційного
українського житла, види розписів житла,
поєднання кольору.
Метод проектів
Застосування цього
методу розраховане на
розвиток уміння побачити проблему,
замислитися над нею,
знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше
знання та навички.
Для уроків
образотворчого мистецтва рекомендую
творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках
з теми «декоративно-ужиткове мистецтво» в 5-7-мих класах може бути макет сучасного виробу, в якому кожна група
виконує макет виробу певного
виду декоративно-ужиткових мистецтв (житловий будинок,
дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).
Учні в групі можуть розподілити
ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей,
оформлювач результатів.
Етапи роботи над проектом:
Оголошення мною теми.
·
Постановка проблеми. Учні визначають,
які вироби виконують під час виготовлення проекту; встановлюють
характерні конструктив – стилістичні
особливості кожного виробу; пропонують варіанти
виконання завдання (з
допомогою вчителя).
·
Розподіл
завдань серед груп,
пошук інформації, визначення найкращого варіанту, встановлення
способів виконання проекту.
·
Робота над завданням: добір необхідних
матеріалів, ескіз, виготовлення виробу.
·
Попереднє обговорення отриманих
результатів в групах.
·
Захист (презентація проектів).
·
Колективне обговорення.
Висновки.
Метод імітації
На уроках з теми
декоративно-ужиткового мистецтва я використовую метод імітації, який допоможе
учням зрозуміти технологію виготовлення декоративно-ужиткових виробів. Цей
метод можна використовую до таких тем, наприклад:
·
6 клас:
v урок на тему «Український народний одяг» - даю учням силуетний
зразок одягу (спідниця, рубашка, кептарик, плахта …), учні повинні виконати імітацію
українського одягу;
v урок на тему «Побутовий жанр у народному мистецтві» -
виконують ескіз тарілки розписаний на тему народної пісні.
·
7 клас:
v Урок на тему: «Монументальне мистецтво. «Імітація вітража»» - готую
зразки для роботи: аркуш паперу із разком вітража, на зразок прикріплена
прозора плівка, яка імітує скло, на плівку наносять фарби відповідно орнаменту,
утворюючи кольорове рішення;
v Цей метод можна використати і на уроках з теми «Культурні та
національні традиції. Дизайн середовища. «Традиційне українське житло» та «Диво
рушника»»
Урок-конкурс
Конкурс —
вид ігрового методу,
що розкриває великі можливості для використання роботи з
групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж
завдання.
Наприклад, на
уроці з теми «Лялька
– уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок» (6-й кл.)
поділяю учнів на групи, пропоную групам
однакові набори з матеріалів:
тканини та ниток.
Завдання:
·
виготовити ляльку-мотанку;
·
підготувати усний захист проекту.
Аналізую, роботи і визначаю
групу-переможницю.
Застосовую різні типи уроків.
·
Уроки ознайомлення з мистецькими творами
(Учні ознайомлюються з окремими видами
декоративно-ужиткового мистецтва іх техніками та матеріалами).
·
Уроки вивчення творчості майстрів
(Проводяться бесіди, лекції про
творчий шлях одного або кількох майстрів)
·
Уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва
(Організовується сприймання, оцінка
та аналіз певного виробу або кількох виробів)
·
Уроки оволодіння образотворчою грамотою
(Заняття з композиції, оволодіння
різними техніками тощо)
·
Уроки створення самостійних творчих робіт
(Втілення задумів учнів)
·
Урок конструювання
·
Урок-дослідження (порівняння) .
(Наприклад, дослідити історію
виникнення певного виду декоративно-ужиткового мистецтва)
За
структурою
Сучасні уроки образотворчого
мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й
відрізняються відповідно до певної теми або типу.
Їх основні
компоненти такі:
·
Організація уваги учнів
(в разі сприймання – установка на сприйняття)
·
Розповідь або лекція
вчителя
·
Демонстрація наочних
засобів навчання (з паралельним коментарем, бесідою або обговоренням)
·
Інструктаж (вербальний
тобто словесний, або візуальний тобто демонстраційний)
·
Практична, творча або
оцінна діяльність учнів
·
Аналіз та оцінка
створених (або сприйнятих) художніх робіт
·
Звичайно, кожному
окремому уроку “відповідає” певний набір методів і методичних прийомів.
·
Порівняльний аналіз
·
Моделювання
·
Ігровий метод
·
Дискусія
·
Метод проблемних та
експериментальних ситуацій
·
Колективна творча
діяльність
У процесі своєї роботи я переконалася, що лише
вдале поєднання сучасних, педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого,
проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів
дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу
особистість учня.
Висновок.
Наші часи позначені небувалим
зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури,
до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та
культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної
гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.
Досягнення українського народу на
ниві культури загальновідомі. Разом із тим якщо розглядати національну культуру
як цілісну систему, слід брати до уваги надбання різних верств населення
протягом тривалого історичного шляху. Це і зразки культури інших народів, які
населяють Україну; це і досягнення вихідців з України, яких доля закинула
далеко за її межі, тощо.
Отже, кожен народ - це своєрідний,
створений тільки йому притаманними фарбами образ, і лише зберігаючи національну
неповторність, можна зробити гідний внесок у загальну скарбницю народів.
Коли ми знайомимося зі звичаями,
традиціями, народною творчістю,
повертаємось до історії, відроджуючи, пробуджуючи до життя національний дух нашого народу, його
прагнення до самовизначення.
Доки існує все це у народній
пам'яті, доти існує й сам народ.
Презентація з досвіду роботи на тему:
