5 клас №15 ХУДОЖНІЙ ШРИФТ

5 клас

Урок №15

                        ХУДОЖНІЙ ШРИФТ

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів з поняттями «художній шрифт», «буквиця», видами шрифтів, функціями шрифтів, роллю шрифтів у створенні книги;

• розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образотворчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів;

•  виховна: виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Оснащення: кольорові олівці, гумки, фломастери, гуашеві або акварельні фарби, пензлі, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонкизразки різних накреслень шрифтів, репродукції творів графіків і живописців (ілюстрації до художніх творів).

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. Писемність, як і усне мовлення, є засобом спілкування людей і засобом передавання думок у часі та просторі.

Будь-який текст є основою інформації, що передається візуально.

Під час передавання інформації значення слів передається змістом, а завдяки графічному оформленню (шрифтовому виконанню), відтінкам — посилюються або послаблюються значення, яскравість, гучність, інтонація цієї інформації.

•   Що ж таке шрифт? Яким він буває?

Про все це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

3. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Одним з важливих елементів книги є шрифт (нім. Schrift, від schreiben — писати), який дослівно з німецької перекладається як письмо. (Запис до словничків.)

Під шрифтом розуміють графічну форму букв і цифр, які ще називаються знаками. У процесі розвитку науки, культури й техніки їх графічна форма змінювалася, виникали нові шрифти, назви, класифікації.

Проте незалежно від того, старий чи новий цей шрифт, кожний з них є оригінальним і неповторним.

Шрифт значно впливає не тільки на зручність читання, а й на весь художній вигляд видання.

Правильне використання шрифту дає можливість донести певну інформацію до того читача, якому вона адресована, робить процес читання цікавим і зручним. Це досягається правильною організацією текстових матеріалів, поданням їх у прийнятній формі.

Дизайн шрифтів як особливий вид зображувального мистецтва підпорядкований спільним для всіх видів мистецтва закономірностям, потребує знання цих закономірностей і вміння застосовувати їх на практиці.

Шрифти створюються художниками та граверами згідно з:

•   обраним задумом;

•   вимогами єдності стилю та графічної композиції;

•   конкретними змістовними та художньо-декоративними завданнями.

Чи звертали ви увагу, що у старовинних книгах початок розділів або глав починається з великої, прикрашеної літери? Таку літеру називали буквицею. Буквиця — збільшена заголовна літера розділу тексту.

Великі літери виконують функціональну та декоративну функції — з них починаються речення та назви. З точки зору декоративності ці літери надають тексту особливого значення. Але такими літерами не можна друкувати значні за обсягом тексти через те, що такий текст надто тисне на зорове сприйняття читача — великі літери вищі та ширші, ніж малі. До того ж слова, складені з великих літер, схожі між собою, тому читачеві складніше їх розпізнавати.

Фізкультхвилинка

Учні виконують рухи за текстом вірша.

Ми пішли гуртом на луки. 

Підняли до сонця руки. 

Потягнулися, присіли. 

Підвелись, потупотіли.

Так травичка проростає, 

Так пташина прилітає. 

Так струмочок пробігає, 

А так квітка розквітає.

4. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Варіант № 1. Створити власний шрифт за запропонованою темою (колективна робота)

Варіант № 2. Створити власний шрифт,

використовуючи певні зображення:

кавун, гілочки дерев, листя та ін. (робота в групах)

Варіант № 3. Продовження завдання попереднього уроку: до книжки за улюбленим літературним твором розробити буквицю або шрифт (індивідуальна робота)

Варіант № 4. Створити буквицю для власного імені або прізвища (індивідуальна робота)

5. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

♦   Художник плаката В. Б. Корецький про текст і літери в ньому зазначав: «Текст має бути красномовним. Складно, наприклад, уявити професійного оратора, який виголошує промову в одному тоні, без відтінків. Досвідчений оратор збагачує своє слово інтонаціями, «натискає» на ударні слова і фрази, використовує образи, які зв'язують основні думки... Напис у тексті має «говорити» із глядачем, тому художник не тільки має право, а й зобов'язаний урізноманітнити його форми». Як ви вважаєте, чи правий він? Аргументуйте власну думку.

♦   Що ви обрали за основу для створення буквиці?

6. ЗАВЕРШЕННЯ УРОКУ. 

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: роздивитись удома поштові марки, вітальні листівки та ін.; принести графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові) ручки, фломастери та ін.), гумки, акварельні або гуашеві фарби, аркуші паперу.

3. Проголошення уроку завершеним.

Цікаво знати. Культурні та національні традиції.

12 СТРАВ ДО РІЗДВЯНОГО СТОЛУ

Головна різдвяна страва – кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Різдво крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, маком, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею.

Другою стравою після куті вважають густий узвар із сушениці – з груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю "толочену", тобто відварену та перемелену через м'ясорубку, домашній хліб, пироги та кисіль.

Перелік традиційних страв, котрі готують на Святвечір, щоб кожен місяць у новому році був щедрим (Потрібно вибрати 12):

1. Узвар 

2. Кутя

3. Січеники з гороху

4. Смажена або заливна риба

5. Пісний борщ (з грибами та чорносливом)

6. Тушкована капуста з грибами

7. Голубці з рисом та тушкованою морквою і пастернаком або голубці під грибним соусом, з пшоном

8. Салат із буряка і чищеного оселедця

9. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі

10. Квасолеві млинці

11. Гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії

12. Пампушки

13. Городина (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені)

14. Шулики з медом

15. Калачі

16. Пісні деруни

17. Галамбець 

18. Краплики до пісного борщу

19. Фаршировані бурячки

20. Пшоняна каша з грибною приправою на олії

21. Риба смажена.

22. Тушкована капуста з грибами

23. Пшоняна каша з грибною приправою на олії

24. Салат із буряка і чищеного оселедця

25. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі

26. Квасолеві млинці

27. Варена картопля, змащена товченим часником з олією

28. Капусняк, заправлений олією і пшоном

29. Горохова каша

30. Пісний борщ з карасями та грибами

31. Смажена риба

32. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею.

33. Млинці

34. Пісні пироги з капустою, сливами, грушами і т. д.

35. Пампушник святковий (вважається стравою для Духів, яку люди з ними розділяють)

36. Варениця

37. Збитень гарячий

38. Сирники

39. Старовинний гуляш

40. Пиріг із риби

41. Заливний Язик

Кулінарні особливості регіонів:

• На Буковині у кутю додають халву.

• На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.

• На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в "мундирах".

• На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.

• На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують "краплики" – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов'язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.

• На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують "галамбець" – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.

Рецепти:

Пампушник Святковий 

1 кг борошна

750 г молока

50 г дріжджів

15 жовтків

400 г цукру

120 г розтопленого масла

ваніль

У каструлю насипаємо борошно, заварюємо молоком і добре розтираємо. Після того, як маса охолоне, вливаємо розчинені теплим молоком дріжджі, вимішуємо і ставимо в тепле місце. Коли тісто підійде, додаємо розтерті з цукром жовтки, ваніль. Всипаємо борошно невеликими порціями, вимішуємо тісто доти, доки воно не почне відставати від рук, після чого вливаємо топлене масло і знову вимішуємо. Викладаємо тісто у форму, заповнивши її на ⅓ висоти, даємо підійти і ставимо в духовку на 1 годину (борошно заливаємо гарячим молоком, ретельно при цьому розмішуючи — це називається заварювати молоком). 

Варениця

500 г столових буряків

300 г квасолі

250 г чорносливу

100 г олії

перець, сіль

Буряки відварити і дрібно нарізати. Відварити квасолю й окремо відварити чорнослив. Чорнослив подрібнити і перемішати з квасолею і буряками. Страву посолити, додати олію і перець.

Збитень Гарячий

У 1 л води розчинити по 150 г цукру і меду, додати прянощі (гвоздику, корицю, імбир — за смаком). Кип'ятити 5-10 хвилин, знімаючи піну. Через 30 хвилин напій процідити. Готовий збитень підігріти і пити гарячим.

Пиріг із риби

400 грамів готового листового тіста, 200 грамів копченого лосося або горбуші, 200 грамів заморожених очищених креветок, 1 склянка свіжого або замороженого горошку, 0,5 склянки вершків, 1 яйце, сіль, перець, зелень петрушки, вершкове масло. Вершкове масло розтопіть, всипте горошок і обсмажте на невеликому вогні під кришкою протягом 10 хвилин. До горошку додайте розморожені креветки і смажте усе разом ще близько 5 хвилин на сильному вогні. Білок відділіть від жовтка. Збийте у блендері рибу, білок, вершки, посоліть і поперчіть пюре. Приготуйте начинку: у рибне пюре додайте охолоджену обсмажену суміш і січену зелень петрушки, ретельно перемішайте. Листове тісто розморозьте, розділіть навпіл і розкачайте 2 пласти. Одним вистеліть змащену форму для випічки так, щоб утворилися високі борти, викладіть зверху начинку і накрийте другим пластом. Краї тіста защипніть, поверхню пирога змастіть жовтком. Випікайте при 200 градусах протягом 40 хвилин.

Старовинний гуляш

Зазвичай її готують з телятини чи яловичини. Для цього м'ясо нарізають невеликими шматочками (20-30г) та тушкують з подрібленою цибулею. Під час приготування до страви додають томати чи томатне пюре, лаврове листя, чорний перець, гострий червоний перець, заправляють борошном та меленою солодкою паприкою.

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,

Здоров’я, сміх і радість принесе,

Різдво з колядою хай завітає,

Щастям безмежним Вас благословляє!

5 клас № 14 ІЛЮСТРАЦІЇ

5 клас

№ 14

ІЛЮСТРАЦІЇ

Мета:

·          навчальна: ознайомити учнів із ілюстрацією, роботою художників-ілюстраторів, головними засобами виразності в ілюстраціях;

·          розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися спогляданням ілюстрацій, аналізувати їх; активізувати творчу ініціативу учнів; формувати естетичні почуття, смак, творчі здібності;

·          виховна: виховувати дбайливе ставлення та любов до книги, повагу до роботи ху-дожника-ілюстратора.

Оснащення: прості олівці, гумки, фломастери або гелеві (кулькові) ручки, гуашеві або акварельні фарби, пензлі, аркуші паперу, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки; ілюстрації до літературних творів (Г. Якутовича до творів «Фата морга-на» М. Коцюбинського, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Захар Беркут» І. Франка, «Повість про Ігорів похід», «Слово минулих літ»; Є. Гагринської до творів для дітей «Ліза та її сни», «Матильда», В. Єрка до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена, «Казок Туманного Альбіону», П. Коневка до п'єси «Сон літньої ночі» В. Шекспіра).

Тип уроку: комбінований урок

ХІД УРОКУ

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

·          Чи розглянули ви вдома ілюстрації у ваших улюблених книжках? Чим вони вам подобаються?

·          Хто є автором цих ілюстрацій?

·          Про що розповідають ілюстрації?

·          Чи завжди головні герої літературного твору на ілюстраціях виглядають так, як ви їх уявляли під час читання?

3.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. На попередньому уроці ми вивчали особливості структури нашої доброї знайомої — книги. Сьогодні наше знайомство триватиме. Я розповім вам про книжкову ілюстрацію, її історію та художників, які вкладають душу у свої роботи, щоб нам було цікаво гортати сторінки улюблених книжок.

4.      ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Давайте ще раз пригадаємо, що ж таке ілюстрація.

Ілюстрація — зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті та ін. з метою полегшення для читача візуалізації змісту.

У свою чергу, книжкова ілюстрація — елемент книжки, що або пояснює текст наочними образами, або активно тлумачить текст, даючи змогу читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту та форми. (Запис до словничків.)

Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту.

Дуже давно, на початку зародження книговиробництва, рукописи ілюстрували мініатюрами, намальованими художниками.

Після винаходу книгодрукування та ксилографії ілюстрація стала здебільшого складовою графіки. Найперші ксилографії з'явилися у Китаї у VI— VII століттях.

Європейська ксилографія, що зародилася у XVI столітті, спочатку була пов'язана з мистецтвом мініатюри.

Митці вирізували ранні ілюстрації на одній дошці з текстом.

Сьогодні ілюстрації до книг і журналів колекціонують, на виставках і в мистецьких галереях можна побачити окремі стенди з книжковими ілюстраціями.

Дуже цікавими є ілюстрації Пауля Коневки до «Сна літньої ночі» (1868) Ві-льяма Шекспіра. Вони дуже графічні та лаконічні, адже виконані у силуетному зображенні.

Одним із видатних українських художників-ілюстраторів є Георгій Вячеславович Якутович, відомий своїми майстерними ілюстраціями до творів українських та зарубіжних поетів і письменників (зокрема, «Фата морга -на» Михайла Михайловича Коцюбинського, «Ярослав Мудрий» Івана Антоновича Кочерги, «Захар Беркут» Івана Яковича Франка, «Повість про Ігорів похід», «Слово минулих літ» та багато інших).

Сучасна ілюстрація також є дуже цікавою. Одним із сучасних художників-ілюстраторів є Владислав Едвардович Єрко — переможець престижних художніх та книжкових виставок. Загальне визнання отримали його чорно-білі ілюстрації до книг Пауло Коельо та кольорові ілюстрації до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена. ♦ Як же створюється це диво — ілюстрація?

Часто ілюстрації створюють завдяки співпраці письменника та художника. Для ілюстрації обирають епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору. Ілюстрації іноді займають цілу сторінку або її частину.

Для створення ілюстрацій існує багато технік, зокрема авторських. Найпоширенішими з-поміж них є акварель, гуаш та кольорові олівці. Ілюстрування не має обмежень: художник обирає зручну для себе форму та улюблену ним техніку виконання. Сьогодні в ілюструванні також застосовують комп'ютерну графіку.

Сьогодні ви перетворитеся на художників-ілюстраторів і створите власні ілюстрації до літературного твору.

Фізкультхвилинка

5.      САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Варіант №1. Створення ілюстрацій до запропонованого літературного твору (колективна робота)

Варіант №2. Продовження завдання попереднього уроку: створення ілюстрації до книжки за улюбленим літературним твором (індивідуальна робота)

6.      АКУТАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

·          Що таке ілюстрація?

·          Як ви вважаєте, чому дитячі книжки завжди яскраво проілюстровані, а книжки для дорослих часто виходять друком без ілюстрацій?

·          Які ілюстрації вам подобаються більше — однокольорові чи багатокольорові?

·          Назвіть відомих художників-ілюстраторів.

7.      ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.    Підбиття підсумків

2.    Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести кольорові олівці, гумки, фломастери, фарби, пензлі, аркуші паперу.

3.    Завершення уроку

Кодекси (українські стародруки)

«Ярослав Мудрий» І. Кочерги 

Брати Лімбург. Червень. Мініатюра з Пишного часослова герцога Жана Беррійського

Євангеліст Лука. Мініатюра з Євангелія ХІІІ ст.

Кодекси (українські стародруки)

Сувій

«Повість про Ігорів похід»,

Г. Якутовича до творів «Фата морга-на» М. Коцюбинського

«Повість про Ігорів похід»,

«Повість про Ігорів похід»,

«Ярослав Мудрий» І. Кочерги

«Захар Беркут» І. Франка

«Повість про Ігорів похід»

«Слово минулих літ»

«Слово минулих літ»

В. Єрка до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена

В. Єрка до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена

В. Єрка до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена

В. Єрка до «Снігової королеви» Г. К. Андерсена

«Захар Беркут» І. Франка

Цікаво знати.

АЖУРНІ ФІРАНКИ ТА ФІРАНКИ-ВИТИНАНКИ

«Немов відтворення серпанку,
З паперу вирізані всі,
Ось перед нами витинанки —
Зразки чудової краси.
Легкі, прозорі, мов пушинки,
Цілком нагадують вони
Серветки, зірочки, сніжинки —
Казковий витвір давнини»
(І.Дубинський)

Найдавніші українські витинанки, що дійшли до нас, походять з Прикарпаття і Західного Поділля. Вирізані паперові узорні фіранки-витинанки завішували на покуттях, на вікнах, мисникових поличках, над вікнами, дверима та ін.

Українські народні паперові фіранки-витинанки, як прикраси сільських хат, з'являються у середині XIX ст. Папір був значно дешевший за тканину, і селяни охоче прикрашали витинанками свої оселі. Витинанки були невід'ємною частиною українського побуту. По ній можна було читати, що відбувається в селі, хто народився, де весілля, які свята. Вікна були прикрашені паперовими занавісками, майстерно вирізаними господинею будинку.

Фіранки використовували ажурні та білі. З вулиці така фіранка виглядає як контраст білого і чорного. Гра контрастних кольорів не дасть погляду проникнути всередину. Тому що білий колір — світловідбиваючий, а чорний — світлопоглинаючий.

У 60-70 роки дуже поширеними були фіранки і рушники, витяті ножицями. Цією технікою добре володіла В.Й.Яскілка з Підзамочка Бучацького району. Вирізані ножем фіранки С.А.Чайківської з цього ж села вражають ритміко-пластичним ладом композиції і лаконічним декором («зірочки», «кружальця», «ромбики»). Ажурні фіранки Г.Скрипки і Ф.Левчук з Улашківців Чортківського району мали дзеркальну одноосьову структуру.

«Як у хаті витинанка, той добро стоїть на ганку».

Великі розміри фіранок давали можливість застосовувати різні способи розміщення мотивів, добиватись чіткої організації ритму, симетрії, загальної узгодженості. В інтер'єрі лемківської хати, побудованої в 1880 році, експонуються цікаві фіранки на кожну поличку мисника. Видовжене горизонтальне паперове поле поділене вертикальними стрічками з рядів ромбиків на п'ять прямокутників. У них розміщені домінуючі мотиви — шестипелюсткові розетки-звізди. Обабіч — ромби, цяточки, кружальця. Стрічкова композиція з ряду розеток внизу обрамлена своєрідною каймою — двома горизонтально розміщеними смугами дрібних ромбів. Звисаючий край витинанки — заокруглені зубці із скісними нарізами. Продумане масштабне співвідношення величини ромбів, розміщених в різних напрямках стрічкового узору на всій площині витинанок, посилює враження мерехтливості ажурного візерунка.

Важливо, що саме у лемківських хатах зустрічаються витинанки-фіранки, витинанки у вигляді рушників, у формі прямокутника, скісного ромба, круга-розетки.

Цікаві за композицією узорів фіранки були поширені в м.Кросно та його околицях. Виділяються завіси-витинанки, розміщені на покутті хат. Вони прямокутної форми. Краї — півкруги, посічені зубчиками. На центральній площі — стрічкова система розміщення мотивів. В одному ряді витяті круглясті квіти, а в нижньому — ряд прямокутників. Орнаментальні мотиви вирізані ножем. Чіткі геометричні лінії кожного мотиву добре проглядаються здалеку завдяки наріжному глибинному простору. Такого типу фіранки-рушники були поширені в кінці XIX ст. в околицях села Климівка. Своєрідними розетково-круговими композиціями виділяються витинанки Кроснянського повіту.

Джерело:

ibud.ua
vytynanka.at.ua
carpathians.eu
ukrvytynanka.com.ua